Cтолітня лампочка

29 ноября 2016


Відомо, що лампочки розжарювання не є довговічними, проте, і серед них є винятки.

У місті Лівермор, штат Каліфорнія США, у пожежній станції, висить лампочка, яка не перегорає вже понад століття! Саме так, вперше її підключили у 1901 році і працює вона до сих пір. Завдяки цій дивовижній довговічній функції, лампа була занесена до Книги Рекордів Гінесса.

«Столітня лампочка» або «лампочка з Лівермора» горить із потужністю в 4Вт в глибокому недожарі та з дуже низьким коефіцієнтом корисної дії. Звісно, що на старті своєї історії вона слугувала для освітлення приміщення вночі і навіть декілька разів відбувалася зміна її положення. Востаннє це сталося наприкінці сімдесятих, тоді вона опинилася на пожежній станції Лівермор – Плезантон і замінювати її там не збираються. Не дивлячись на те, що вона не приносить жодної користі, лампочка зробила знаменитим усе містечко на цілий світ. На пожежній станції навіть організували спеціальні екскурсії, тож люди радо приходять для того, щоб подивитися на таку дивинку. Окрім цього, на лампочку постійно направлені камери, які в режимі онлайн транслюють те, що з нею відбувається на даний момент.


Чому ж «лампочка Лівермора» так довго горить? Пошуком відповіді на це питання зайнялися декілька учених. Розбивати її вони, звісно ж, не стали, навіть заради науки, натомість, з допомогою лазеру, дослідили нитку розжарювання. Чесно кажучи, нічого надзвичайного вони не змогли виявити: зроблена вона із вугілля, а за товщиною нічим не відрізняється від сучасних.

Сто років цьому диву відзначали ще, у вже далекому, 2001 році гучно, з музикою та барбекю. Більше того, кожен її день народження жителі містечка святкують на рівні з іншими важливими для міста датами.

«Лампочка з Лівермора» стала героїнею фільму про заплановану змову виробників, адже на початку масового виробництва продукції справді мала місце історія розказана в фільмі. Інженери завжди старалися виготовляти якісні і довговічні товари, це у них добре виходило. Проте, виробники не були у цьому зацікавлені, їм вигідно було, щоб лампочки перегорали якомога частіше, а відтак, збільшувалися їхні прибутки. Це послужило причиною того, що таких «столітніх лампочок» більше не існує. Аналогічні лампи розжарювання працюють приблизно тисячу годин і це для них норма.

Та все ж, колись настане час, коли перегорить і ця «вічна» лампочка. Викидати її не збираються, один із найвідоміших музеїв Лондона, музей Ріплі, вже стоїть першим у черзі тих, хто хоче зберегти її у своїх стінах.